ЛИТЕРАТУРНЫЙ ЖУРНАЛ ФАНТАСТИКИ
Get Adobe Flash player

Але це добре для роману обсягом 10-12 авторських аркушів. А тепер спробуйте уявити хронологічну таблицю, вдесятеро довшу за звичайну… Уявили?! По-перше, вона сама вже тягне на окрему книжку — тільки таблиця!.. По-друге, в ній буде така неймовірна кількість персонажів, що ми б самі могли з легкістю у них заплутатись. Тому випробуваний нами раніше підхід не годився.

– І як же ви вчинили?

Т. Л.: Для написання епопеї довелось відмовлятися від вже звичної нам хронологічної таблиці. Себто, приблизну хронологію подій ми тримали в головах. А в таблицю… так би мовити — в електронну регулювальну таблицю, виконану у форматі Microsoft Excel, були внесені всі задіяні в епопеї персонажі, згруповані за родинними зв’язками. По мірі написання, по мірі розвитку сюжету ми дивилися, хто саме з наших героїв міг бути задіяний в тому чи іншому епізоді історії. У міфологіях давніх народів фігурують богині, які плетуть нитки долі окремих людей. Наприклад, у давньогрецькій міфології це — мойри Клото, Лахесіс і Атропа, у давньоримській міфології — парки Нона, Деціма і Морта, у давньослов’янській — Доля і Недоля.

Отож, якщо над історичними романами ми працюємо як скульптори, які нарощують «тіло» твору на каркас хронологічної таблиці, то над епопеєю ми працювали, немов оті мойри чи парки, які, переплітаючи нитки доль окремих персонажів, ткали з них своєрідний «килим» епопеї… Але до всього того довелось доходити вже згодом, коли робота почалася. А спочатку треба було виробити концепцію твору.

– Ви ж сказали, що це могла бути тільки епопея! Судячи з усього — історична епопея. Хіба цього недостатньо?

Т. Л.: Авжеж недостатньо! Епопеї теж бувають різні. Й перебравши усі можливі варіанти піджанрів, я вирішив зупинитися на такому, як сімейна (родинна) сага. Річ у тім, що колись раніше мені хотілося створити роман, який би розповідав про наше покоління як таке. А може й не тільки про наше, але про попередні покоління також?! Тоді постає питання: який сюжет вкладається у подібну концепцію?! Як перегукуватимуться сюжетні лінії окремих поколінь?! З чого почати і чим закінчити?! Питань виникало надто багато, й я відчував, що в рамки історичного роману подібна концепція не вкладається.

А тут, завдяки нашому видавцеві дуже природно, сама собою виникла ідея: пишемо не незрозумілий історичний роман — пишемо сімейну сагу! Це саме те, що потрібно для втілення тієї концепції. Отже, я трохи почекав, чи не висловить хтось із колег-письменників ідею у відповідь на виставлену видавцем наживку. Та оскільки всі відбувалися незначущими жартиками, я зрештою закинув пану Красовицькому у ФБ-повідомлення наступну робочу пропозицію:

«Пропоную наступну концепцію: 100 років України… Точніше, Україна від 1914 до 2014 року. Ланцюжок із 100 взаємопов’язаних доль українців, і кожна доля — це 1 умовний рік: 1914… 1915… 1916… і таке інше, аж до 2014… Том 1 — 1914-1937 (початок Великого Терору). Том 2 — 1938-1964 (кінець хрущовської «відлиги»). Том 3 — 1965-2014. Обсяг епопеї: 1 рік — 1 а. а, отож в сумі 101 рік — це 101 а. а, що приблизно відповідає обумовленому обсягу 100-105 а. а.».

Видавцеві пропозиція сподобалася. Сама собою виникла назва майбутньої епопеї — «101 рік України». Перейшли до доповнень та уточнень пропозиції. Тоді з’ясувалося, що хоча концепція «1 рік історії України — 1 а. а.» себе виправдовує, проте 101 персонаж, по одному стрижневому на розділ — кількість явно замала. Героїв мало бути набагато, набагато більше. Вони самі просилися на папір, і повестися інакше ми вже не могли.

О. Л.: До того ж, кожен з персонажів мав бути задіяний не в одному, а в багатьох розділах. Інакше твір би вийшов рваним. Порубаним на окремі, більш-менш рівномірні шматки. Так з’явилася концепція переплетіння доль, схожа на зітканий з багатьох ниток килим.

– Скільки героїв вийшло в підсумку?

Т. Л.: До нашої регулювальної Excel-таблиці увійшли, в підсумку, 642 персонажі. Однак цілком можливо, що когось із епізодичних персонажів ми забули внести туди… Можливо, хтось колись цю кількість уточнить, ми ж орієнтувалися на 642.

До речі, витримати протягом усього сюжету концепцію «1 рік історії України — 1 а. а.» все ж таки не вдалося: по мірі наближення до кінця «розпухав» кожен з розділів. У підсумку, наприкінці епопеї формула змінилася на «1 рік історії України — 1,5 а. а.». Тому сумарний обсяг нашої епопеї значно перевищив запланований і досягнув 130 а. а. Відповідним чином затягнулася робота: адже на написання додаткових 30 а. а. нам знадобилося незапланованих 10 місяців.

– А хіба це не забагато?..

О. Л.: Повірте, ми й без того утискали сюжетні лінії, як тільки могли! У підсумку ж довелося дещо навіть відсіяти, аби вкластися хоча б у 130 а. а. Коротше кажучи, тексту має бути рівно стільки, щоб висловити авторську думку. Напишеш менше — не розкриєш авторський задум. Напишеш більше — перевантажиш читача зайвими подробицями.

Поделиться в соц. сетях

Share to Facebook
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki
Share to Yandex

Pages: 1 2 3 4 5 6

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>