ЛИТЕРАТУРНЫЙ ЖУРНАЛ ФАНТАСТИКИ
Get Adobe Flash player

Встаючи з паркової лавиці, він трохи не завив від радощів, коли побачив, як мати відпустила свого нащадка погуляти, щоб самій ненадовго сходити у своїх справах. Втертися у довіру до дитини ніколи не було проблемою для Гарда, і ось дитина вже сидить в його машині, радісно облизуючи подароване морозиво.

Гард довго не розмірковував, де вбити дитину – тим паче, що дитина вже починала дратувати Гарда безкінечними запитаннями. Але для початку він заткне рота цьому малолітньому виродку і зробить це негайно!.. Зупинивши машину в безлюдному місці, Гард схопив ззаду дитину за шию і вже зібрався полоснути по горлу бритвою, як знову прокинувся…

 

Водночас дванадцять незалежних експертів у різних кінцях країни натиснули на одну й ту саму кнопку на своїх пультах.

 

Гард не міг збагнути, що з ним відбувається. Час від часу він прокидався саме тоді, коли жертва повністю була в його руках, і він був за мить до того, щоби отримати ні з чим незрівняне задоволення від спостереження за чужим стражданням. Тепер же прикрість стрімко переростала в паніку від усвідомлення того, що якщо зараз він нікого не вб’є, то, мабуть, точно збожеволіє!!!

Чергового разу розплющивши очі, він підскочив і ледь не скинув з колін кейс. Вага його здалася підозріло великою, і Гард пригадав, як нещодавно сам поклав до нього складаний пістолет-кулемет.

Машина несла Гарда до найближчого залізничного вокзалу. Море зустрічаючих і проводжаючих – відмінна мішень! Кулям є де розгулятися… Машина йшла зустрічною смугою на максимальній швидкості, зустрічні автомобілі, шалено сигналячи, вимушено поступалися дорогою.

Останній переїзд перед вокзалом закрився перед черговим потягом, і Гард змушений був зупинитися. Гальмо спрацювало якось напрочуд невиразно. Гард знову і знову до кінця натискав на гальмівну педаль, але машина лише трохи знизила швидкість, продовжуючи рухатися на переїзд.

Завантажений по самі вінця трансконтинентальний потяг наближався до перехрестя колії й дороги зі швидкістю, не меншою за 200 км/год. Автомобіль по інерції збив шлагбаум і заглух, остаточно спинившись посередині переїзду.

Гард рвонув дверну ручку, але вона залишилась у нього в руках. Електричний склопідйомник відмовився працювати. Гард спробував вибити скло ліктем, але руки перестали коритися йому, безпомічно повиснувши.

Гард зайшовся від нестримного крику, коли побачив велетенський локомотив, що стрімко насувався на нього. Він з жахом відчув, як серце намагається вискочити назовні, розірвавши грудну клітину, і захлинувся власним криком.

 

Втомлені експерти з нетерпінням зняли відеошоломи з голів. У повному мовчанні вони знов одностайно підтвердили винесений раніше смертний вирок Гарду Перку, серійному вбивці 26 безневинних людей.

Судовий лікар у присутності тюремних виконавців вніс запис до реєстраційного журналу про смерть засудженого від серцевого нападу, а охоронці в’язниці, намагаючись не дивитися на спотворене жахом обличчя покійника, звичними рухами зняли з його голови присоски апаратури інтерактивного віртуального імітатора правди.

Поделиться в соц. сетях

Share to Facebook
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki
Share to Yandex

Pages: 1 2

One Response to АНОНІМНА СМЕРТЬ (Юрій Муляр)

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>