ЛИТЕРАТУРНЫЙ ЖУРНАЛ ФАНТАСТИКИ
Get Adobe Flash player

Критика, отзывы, рецензии

Иной раз критическая статья нелюбимого нами критика приводит к тому,
что начинаешь любить раскритикованную им книгу.
Жюль Ренар

an image

Польза от критики не в том, что она учит автора, а в том, что, анализируя ее, автор учится сам. То же касается и публики. Если она готова вдумчиво анализировать критику и самостоятельно делать выводы – польза от критики будет несомненной. Если же публика готова лишь смотреть в рот критику и ожидает от него лишь безусловных откровений — то толку от этого, скорей всего, не будет никакого.

 

«Поклику Ктулгу» та інші історії жаху
Говард Філіпс Лавкрафт
Видавництво: Комубук
Переклад: Анатолій Олійник, Тарас Бойко, Роман Осадчук, Павло Швед
К-сть сторiнок: 424
Обкладинка: Тверда
Рiк видання: 2019

Зміст

Прадавня стежка
Пам’ять
Даґон
Селефаїс
Коти Ультару
Сторонній
Ілюстрація в давній книзі
Герберт Вест – реаніматор
Холодне повітря
Поклик Ктулгу
Колір, що зійшов з небес
Тінь над Інсмутом
Шептун у темряві

Continue reading

“Я ненавиджу Чарівну Країну” Янґа

Скотті Янґ до виходу першої сольної серії “Я ненавиджу Чарівну Країну” відомий здебільшого як художник коміксів, що ілюстрував декілька коротких ранів та малював “дитячі” варітивні обкладинки для Marvel. Найвідомішим івентом із тими варіативками є “Месники проти Людей-Ікс”, на додаток до яких було створено лімітку “Малеча Марвел” про Стіва Роджерса у памперсі, в якого мутанти викрадають м’якого іграшкового ведмедика-Бакі.

Вже у сольній серії Скотті виступав крім того ще й сценаристом, зробивши для Image круту серію про дівчинку, що застрягла у Чарівній Країні на десятиліття. Чим настільки добрий стьоб Янґа над Баумом та Керролом – читайте далі.

Continue reading

– Неужели старые сказки никогда не кончаются?..

                                                   – Кончаются не сказки. Это герои появляются и уходят, когда их дело сделано.

                                                                                                                           Дж. Р. Толкин

Если верить Майклу Суэнвику, британские дети рождаются и взрослеют среди римских дорог, брохов и кромлехов, расположенных буквально у них на заднем дворе. Не случайно все три писателя, поставленных американским фантастом на воображаемый пьедестал мифургии, – Р. Холдсток, Дж. Харрисон и К. Робертс – британцы. Можно не соглашаться с предложенной Суэнвиком иерархией, но следует признать, что творить новые мифы и перелицовывать старые в туманном Альбионе любят и умеют.

Англичанин Роберт Холдсток ныне считается одним из классиков жанра мифологического фэнтези. После ряда не слишком успешных фэнтезийных циклов, он прогремел своей повестью «Лес Мифаго», впоследствии переработанной в роман. Потом были и другие эксперименты с мифом, но в историю Холдсток вошел именно как автор цикла о загадочном Райхоупском лесе.

Continue reading

Автор Володимир Чернишенко

Книжка, яка виправдовує сподівання: рецензія на «Дитя песиголовців» Володимира Аренєва

Трилогія Володимира Аренєва «Сезон Кіноварі» нарешті отримала довгоочікуваний другий том зі страшненькою назвою «Дитя песиголовців». Пишу «нарешті», бо попередня книжка «Порох із драконових кісток» з’явилася друком три роки тому, одразу увійшовши до ТОП-3 «ЛітАкценту року – 2015». У той час саме відгриміла унікальна за своєю тематикою і стилем викладу підліткова «Душниця», де Аренєв дуже тонко і талановито порушив тему війни. Війни давноминулої, але все ж живої – її довгі мацаки проникали через покоління, впливаючи на юного героя книжки і промовляючи до читача. «Порох…» запропонував читачу ще гострішу проблему – війну нинішню, таку, до якої буквально рукою подати. І чи то тема виявилася занадто живою, чи то інші проекти відібрали надто багато часу – другий том довелося чекати достатньо довго, щоб радити його читачам спершу перечитати перший.

Книжка-фентезі «Дитя песиголовців» ховає в собі одразу кілька вимірів проблемної підліткової літератури і є унікальним явищем на межі фентезі, притчі та шкільного роману. Прийом цей по-своєму унікальний для української літератури, рідко який письменник може майстерно поєднати одразу три такі різні напрямки. Приміром, популярні «Часодії» Наталії Щерби  включають у себе грамотну фентезійну складову і класичний дитячо-підлітковий зміст, але майже повністю позбавлені будь-якої «глибини». Цьогорічний лауреат премії «Книга року ВВС» «Mox Nox» Тані Малярчук читається, як притча, водночас – це історія-зростання і досить слабко пропрацьоване фентезі. Натомість у книжці Володимира Аренєва вмістилося так багато смислів і стільки можливостей, що голова іде обертом. Continue reading

НОВИНКИ

Критика, отзывы, рецензии...

Критика, отзывы, рецензии

March 10th, 2013

Category: Критика, отзывы, рецензии

Иной раз критическая статья нелюбимого нами критика приводи[...]

"Поклику Ктулгу та інші історії жаху" Говард...

“Поклику Ктулгу та інші історії жаху” Говард Філіпс Лавкрафт

April 23rd, 2019

Category: Критика, отзывы, рецензии

«Поклику Ктулгу» та інші історії жаху Говард Філіпс Лавкрафт [...]

"Чарівна Країна" Скотті Янґа...

“Чарівна Країна” Скотті Янґа

April 15th, 2019

Category: Критика, отзывы, рецензии

“Я ненавиджу Чарівну Країну” Янґа Скотті Янґ до виходу першої [...]

216064_178652952184684_4039499_n 227013_185006108216035_3528486_n 20111008_1699757302
Украина аномальная