ЛИТЕРАТУРНЫЙ ЖУРНАЛ ФАНТАСТИКИ
Get Adobe Flash player

Критика, отзывы, рецензии

“Я ненавиджу Чарівну Країну” Янґа

Скотті Янґ до виходу першої сольної серії “Я ненавиджу Чарівну Країну” відомий здебільшого як художник коміксів, що ілюстрував декілька коротких ранів та малював “дитячі” варітивні обкладинки для Marvel. Найвідомішим івентом із тими варіативками є “Месники проти Людей-Ікс”, на додаток до яких було створено лімітку “Малеча Марвел” про Стіва Роджерса у памперсі, в якого мутанти викрадають м’якого іграшкового ведмедика-Бакі.

Вже у сольній серії Скотті виступав крім того ще й сценаристом, зробивши для Image круту серію про дівчинку, що застрягла у Чарівній Країні на десятиліття. Чим настільки добрий стьоб Янґа над Баумом та Керролом – читайте далі.

Continue reading

– Неужели старые сказки никогда не кончаются?..

                                                   – Кончаются не сказки. Это герои появляются и уходят, когда их дело сделано.

                                                                                                                           Дж. Р. Толкин

Если верить Майклу Суэнвику, британские дети рождаются и взрослеют среди римских дорог, брохов и кромлехов, расположенных буквально у них на заднем дворе. Не случайно все три писателя, поставленных американским фантастом на воображаемый пьедестал мифургии, – Р. Холдсток, Дж. Харрисон и К. Робертс – британцы. Можно не соглашаться с предложенной Суэнвиком иерархией, но следует признать, что творить новые мифы и перелицовывать старые в туманном Альбионе любят и умеют.

Англичанин Роберт Холдсток ныне считается одним из классиков жанра мифологического фэнтези. После ряда не слишком успешных фэнтезийных циклов, он прогремел своей повестью «Лес Мифаго», впоследствии переработанной в роман. Потом были и другие эксперименты с мифом, но в историю Холдсток вошел именно как автор цикла о загадочном Райхоупском лесе.

Continue reading

Автор Володимир Чернишенко

Книжка, яка виправдовує сподівання: рецензія на «Дитя песиголовців» Володимира Аренєва

Трилогія Володимира Аренєва «Сезон Кіноварі» нарешті отримала довгоочікуваний другий том зі страшненькою назвою «Дитя песиголовців». Пишу «нарешті», бо попередня книжка «Порох із драконових кісток» з’явилася друком три роки тому, одразу увійшовши до ТОП-3 «ЛітАкценту року – 2015». У той час саме відгриміла унікальна за своєю тематикою і стилем викладу підліткова «Душниця», де Аренєв дуже тонко і талановито порушив тему війни. Війни давноминулої, але все ж живої – її довгі мацаки проникали через покоління, впливаючи на юного героя книжки і промовляючи до читача. «Порох…» запропонував читачу ще гострішу проблему – війну нинішню, таку, до якої буквально рукою подати. І чи то тема виявилася занадто живою, чи то інші проекти відібрали надто багато часу – другий том довелося чекати достатньо довго, щоб радити його читачам спершу перечитати перший.

Книжка-фентезі «Дитя песиголовців» ховає в собі одразу кілька вимірів проблемної підліткової літератури і є унікальним явищем на межі фентезі, притчі та шкільного роману. Прийом цей по-своєму унікальний для української літератури, рідко який письменник може майстерно поєднати одразу три такі різні напрямки. Приміром, популярні «Часодії» Наталії Щерби  включають у себе грамотну фентезійну складову і класичний дитячо-підлітковий зміст, але майже повністю позбавлені будь-якої «глибини». Цьогорічний лауреат премії «Книга року ВВС» «Mox Nox» Тані Малярчук читається, як притча, водночас – це історія-зростання і досить слабко пропрацьоване фентезі. Натомість у книжці Володимира Аренєва вмістилося так багато смислів і стільки можливостей, що голова іде обертом. Continue reading

Цезарій Збєшховський (нар.1975 р.) – випускник факультету полоністики Варшавського університету.
 
Його оповідання та повісті друкувалися на шпальтах часописів «Нова фантастика», «Убік», «Science Fiction, Fantasy & Horror», а також у антологіях «Нове надходить», «Без героя», «Science fiction». Перша дебютна книжка Цезарія Збєшховського – збірка оповідань «Реквієм для ляльок» (2008), дія яких відбувається у вигаданому світі міста Рамма.
 
 
«Голокост F» (2013) став візитівкою Збєшховського. Відтоді автор написав ще кілька оповідань та повістей, а наразі працює над своїм другим романом.
Роман «Голокост F» – рідкісний зразок сучасної безкомпромісної наукової фантастики: тут візія майбутнього настільки ж важлива, як і долі персонажів, а філософські концепції не менш захопливі, ніж сюжет. Масштабність Ніла Стівенсона, ядуча іронія Пітера Воттса, трохи божевільний погляд на реальність, притаманний Філіпу К. Діку, – і все це помножено на традиції кращих взірців польської фантастики. Крім роману, до книжки увійшла низка оповідань та повістей, самостійних за сюжетом, але пов’язаних з «Голокостом F» спільним світом.
 
Роман отримав три престижні премії польського фендому: премію «SFinks», премію найстарішого польського журналу фантастики «Nowa Fantastyka» та премію імені Єжі Жулавського.
 
Переклад з польської Олена Шевченко, Ірина Шевченко. Видавництво Жупанського.

Continue reading

Stephen Moss

В 1985 году Дуглас Адамс сказал, что взгляд Би-би-си на первые серии «The Hitchhiker’s Guide to the Galaxy» был похож на отношение Макбета к убийству: «Первоначальные сомнения, сопровождаемые осторожным энтузиазмом, а затем все больше и больше тревога по поводу огромного масштаба этого начинания». Тем не менее, эти дни давно прошли, и BBC отмечает 40-летие новаторского творчества Адамса.

Оригинальные актеры вернулись, чтобы записать новые радиосерии межгалактической комедии, которая из небольших эпизодов в начале 1978 года на Radio 4 превратилась в мощный поток, породила сериал, фильм Диснея, очень любимую серию книг, несколько сценических шоу и даже видеоигру.

Новые серии объединят неопубликованный материал, выкопанный из ноутбуков Адамса архивистом и поклонником Кевином Джоном Дэвисом, и более новые сюжетные линии из книги «И еще одна вещь» Эона Колфера (“And Another Thing”, Eoin Colfer) , продолжающей сагу, которая была заказана наследниками Адамса после внезапной смерти автора в возраст всего 49-и лет в 2001 году.

Дэвис говорит, что ключ к работе Адамса заключается в том, что он не писатель-фантаст: он сатирик и Путеводитель – это современные путешествия Гулливера. «Дуглас не собирался заниматься только научной фантастикой, – объясняет он, – но он говорил, что все, что он писал, заканчивалось роботами и космическими кораблями. Его настоящим литературным героем был П. Г. Вудхаус». Если вы посмотрите на Адамса как на Вудхауса с космическими кораблями, то вы начнёте понимать его юмор.

Continue reading

НОВИНКИ

Критика, отзывы, рецензии...

Критика, отзывы, рецензии

March 10th, 2013

Category: Критика, отзывы, рецензии

Иной раз критическая статья нелюбимого нами критика приводи[...]

Непозитивні світи і відвертий ейджизм Джонатана Страуда...

Непозитивні світи і відвертий ейджизм Джонатана Страуда

February 14th, 2022

Category: Критика, отзывы, рецензии

Марина Муляр Сталося як завжди зі мною: напавши на хорошого авт[...]

Пруст, Набоков, Лавкрафт, По и Disco Elysium в фентези-трилогии Ambergris Джеффа Вандермеера...

Пруст, Набоков, Лавкрафт, По и Disco Elysium в фентези-трилогии Ambergris Джеффа Вандермеера

July 13th, 2021

Category: Критика, отзывы, рецензии

  Одна из самых странных, безумных и изобретательных фентези-все[...]

20111008_1665777108 ammonite 20111008_1699757302
Украина аномальная