ЛИТЕРАТУРНЫЙ ЖУРНАЛ ФАНТАСТИКИ
Get Adobe Flash player

Критика, отзывы, рецензии

Рецензії від Книголюба

Є книжки, які читаєш для розвитку і розширення кругозору. Є книжки, які читаєш за потреби. Є книжки, які читаєш, віддаючи належне новим віянням або щоб згайнувати час. Але є книжки, які читаєш просто заради задоволення. Для себе. Навіть якщо у вас купа справ і вже десь лежить нещодавно почата книжка. Саме до таких книг належить роман Роберта Хайнлайна «Двері в літо».

Інтригує сама назва. Нам звичні двері в кімнату, на вулицю, але в літо?.. Як би там не було, а уявний погляд вже малює нам залиті сонцем поля або річку, що виблискує в золотистих променях, густі аромати квітів і зелені, і той неповторний літній хор голосів всього живого, що радіє і співає хвалу життя в літні дні.

Якщо ви знаєте Хайнлайна як фантаста, так і є. Ця людина разом з Айзеком Азімовим та Артуром Кларком входить в трійку Великих Майстрів фантастики. І, варто відзначити, саме в його творчості вперше з’явилося багато мотивів, без яких сучасна фантастика неможлива. Але про самого Роберта Хайнлайна можна говорити багато і довго, оскільки це була надзвичайно цікава і різнобічна людина.

Continue reading

Спасибо уважаемому Михаилу Глебовичу Успенскому, за вот эти слова в его беседе с Василием Владимирским: «..как найти хорошие тексты среди пятисот с лишним романов, выходящих ежегодно? Кто сможет обозреть эту кучу на предмет жемчужного зерна? Вот и следишь только за знакомыми именами да следуешь редким рекомендациям друзей. Именно так открыл для себя блистательный роман Тони Барлама «Деревянный ключ». А прошёл он совершенно незаметно, хотя достоин всяческих премий. Спойлерить не буду, скажу только, что Буратино — совсем не то, чем кажется…». Глебычу я доверяю, поэтому «Деревянный ключ» немедленно нашёл и начал читать. Добравшись до середины книжки, спешу отметить, что роман действительно – замечательный. Рискну предположить, что и финалом не буду разочарован, а пишу, не дочитавши, всего лишь потому, что в ближайшее время у меня не будет такой возможности… Богатым и щедрым, но очень правильным и лёгким (я просто душою отдыхал, внимая), настоящим русским языком автор излагает целый сонм реальных и мистических историй, начинающихся в глубокой древности и плавно переходящих в настоящее, историй, волшебным образом связанных друг с другом, проникающих друг в друга. Попутно и так же щедро Барлам разбрасывает по тексту десятки парадоксальных мыслей, оригинальных концепций, отсылок к старинным манускриптам и историческим фактам, придумывая родословную общеизвестной литературной сказке, а заодно, практически играючи, открывает читателю ещё одну версию возможного прочтения Библии.

Цитата:
«…страх вполне естествен, хотя в разных случаях имеет и различную природу. Одних страшит богооставленность, других — неизвестность, третьих — ответственность. Не все народы ведь родились одновременно. Так, мой народ помнит явление на свет твоего — я разумею — еврейского. К тому времени наши мудрецы уже осознали, что Бога у нас больше нет.
— То есть как это — нет? — Ужаснувшись, Марко сотворил было крестное знамение, но рука почему-то не послушалась.
— Как — точно не знает никто. — Дэвадан пожал, плечами. — Я представляю себе это так, будто Бог создал сей мир из себя самого — из всего себя, без остатка. А вот дочь моя полагает иначе.
— Мне кажется, что всё окружающее нас и мы сами суть агония Бога, — откликнулась Тара. — Когда-то давно люди еще ощущали его присутствие, ныне же они предоставлены самим себе.»

Признаться, современный фантастический литературный поток просто отучил меня радоваться процессу чтения. А здесь – пир духа какой-то.

Автор: Владимир Ларионов

Келли Линк (Kelly Link)

ВСЕ ЭТО ОЧЕНЬ СТРАННО («Stranger Things Happen», 2001)

Сборник рассказов

М.: Livebook/Гаятри, 2006 г. 340 с.

Перевод А.Веденичева, Э.Войцеховская

«Только герои и девушки-детективы идут в потусторонний мир по собственному желанию».

Келли Линк

 

«Келли Линк – звезда американского фрик-фентези, законодатель мод современной внежанровой прозы» – так написано на обложке книги. Я не знаю, что такое фрик-фэнтези и что попадает под понятие «внежанровой прозы», поэтому книгу сразу не купил, а пошел домой и включил компьютер. И вот что я нашел на Либрусек:

«Келли Линк Kelly Link (род. 1969; Майами, штат Флорида) редактор и автор рассказов. Жанр многих из ее рассказов может быть описан как Slipstream или магический реализм: сочетание научной фантастики, фэнтези, хоррора и реализма. Среди других наград, она выиграла награду Hugo, три Nebula award и World Fantasy Award.

Continue reading

Сара Різ Бреннан

ЛЕКСИКОН ДЕМОНА. Книга перша.

Пер. з англ.— Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2010. — 236 с.

Переклала Наталія Дьомова, за редакцією Ганни Осадко

 

Чи здогадуєтеся ви, що поряд з вами є ще один світ? Він майже невидимий для пересічної людини й тільки іноді проривається через сни, неясними темними тінями. Чаклуни бачать цей світ ясно і можуть використовувати його темних істот. Але, навіть маги дуже ризикують і не мають повної влади над демонами.

Відблиски цього небезпечного світу, змальованого у романі «Лексикон демона»,  з дитинства переслідують головних героїв   — Ніка та Алана.

Роман починається мирно та буденно: Нік лагодить трубу, що протекла.  Хлопець, як нормальний підліток, перекидається  їдкими словами з братом (Аланом), бо не дуже радіє з того, що треба поратися з каналізацією.

Але чому під раковиною зберігається меч?

Continue reading

                                                                                                                                                                                                            Рецензії від Книголюба

V весняний книжковий ярмарок «Медвін» крім багатьох інших подій приніс нам і презентацію нової книжки Маріанни Малиної «Випалений шлях», продовження її славнозвісного роману «Фіолетові діти». Я впевнена, хто цікавиться творчістю цієї письменниці та мав нагоду відвідати ярмарок, той уже давно придбав і прочитав цей твір.

З перших же сторінок твору можна впізнати почерк авторки. Та ж сама гарна колоритна мова, невеликі ліричні відступи, що допомагають зануритися в атмосферу сну чи роздумів головного героя, добре підібрана за стилістикою лексика відповідно до мовців (дітей-підлітків, охоронців-„гоблінів”, викладачів, провидиці Світлани). У «Випаленому шляху» проявляються також характерні для Маріанни Малиної напруга та гостросюжетність. Буквально на другій сторінці відбувається зав’язка, що є свідченням динамізму твору. Якщо події першої половини роману розгортаються досить повільно, змальовуючи послідовно кілька років, то темп починає зростати наприкінці І частини, а відповідно до того й динамізм. Частина ІІ і ІІІ – це вже просто величезна снігова куля подій та різноманітних тривожних випадків, що трапляються з головним героєм. Словом, не відірватися. Однак про все по порядку.

«Випалений шлях» деякою мірою можна лише умовно назвати продовженням «Фіолетових дітей». Я кажу умовно, оскільки часово це їх передісторія, в якій ідеться про маленького хлопчика, як ми згодом довідуємося, Арсенія. Про те, як він дізнався про свої здібності, як потрапив у спеціалізовану школу, де навчався їх використовувати, словом, як став на шлях «справжнісінького виродка», яким ми бачимо його першому романі.

Continue reading

НОВИНКИ

Критика, отзывы, рецензии...

Критика, отзывы, рецензии

March 10th, 2013

Category: Критика, отзывы, рецензии

Иной раз критическая статья нелюбимого нами критика приводи[...]

Володимир Арєнєв "Сапієнси"...

Володимир Арєнєв “Сапієнси”

November 29th, 2019

Category: Критика, отзывы, рецензии

Автор Володимир Аренєв Видавництво Ранок Мова Українська Рік в[...]

"Поклику Ктулгу та інші історії жаху" Говард...

“Поклику Ктулгу та інші історії жаху” Говард Філіпс Лавкрафт

April 23rd, 2019

Category: Критика, отзывы, рецензии

«Поклику Ктулгу» та інші історії жаху Говард Філіпс Лавкрафт [...]

526990_415359495180694_614455019_n agitators 522668_279852132097576_12271124_n
Украина аномальная