ЛИТЕРАТУРНЫЙ ЖУРНАЛ ФАНТАСТИКИ
Get Adobe Flash player

ПУБЛИЦИСТИКА

В апреле 2013 года в Киеве проходил 35-й Еврокон. В его работе, в качестве Почетного Гостя, принимал участие Кристофер Прист. На встрече с читателями он поделился своими мыслями о фантастике и рассказал о себе. Предлагаем вашему вниманию полный текст его выступления. Печатается с разрешения автора.

Continue reading

Фэнтези — жанр презираемый, но как бы и культовый; обливаемый презрением, но чтимый и читаемый. Признаваться в неприятии фэнтези модно, но не менее модно читать Толкина, Ле Гуин и сагу о Гарри Поттере, которая по всем критериям принадлежит к жанру универсальной, покоряющей все возрасты литературной сказки.

Можно и нужно демонстративно игнорировать женский детектив, который, как морская свинка, и не женский, и не детектив, в сущности.

Можно ненавидеть космическую оперу, боевую фантастику с её межпланетными спецназами, легко и приятно критиковать книги, написанные в ЖЖ-жанре, то есть необязательные заметки никому не интересного человека на полях своей блистательной жизни.

Но ругая фэнтези, всё-таки ощущаешь смутную неловкость, словно издеваешься над недалёким и неудачливым сыном благородного отца. Всё-таки иногда, в повороте головы, в жесте, в подборе слов, чувствуется прекрасная кровь, несколько поколений достойных предков; а что он сейчас превратился в это самое — так вы посмотрите, во что превратилось всё остальное.

Continue reading

Відомим є наступний феномен сучасних українських книгарень: збирати всі художні книги українських авторів на одну-єдину полицю під ярликом «Українська література» без будь-якого внутрішнього жанрового поділу. Те саме можна сказати і про українську україномовну фантастику (далі — УУФ): критики й літературознавці здебільшого розглядають її «в цілому», без глибшої диференціації за будь-якими ознаками. Подібний підхід мені вкрай не подобається, тому спробую все ж таки розглянути УУФ в розрізі хронологічному (літературних поколінь) — звісно, без претензій на істинність в останній інстанції!

За біблійних часів покоління людей формувалося приблизно за 40 років — цим і обумовлений строк «ходіння по пустелі» давніх євреїв. Поступово життя динамізувалося, й нове покоління почало формуватися кожні 20 років. На мою скромну думку, в сучасних умовах нове покоління літераторів формується приблизно кожні 10 років.

Continue reading

У«Лавці чудес» вже з’явився перепост «Исповеди анонимного сталкерятника» (я це прочитав на Фантлабі). Не стану ні повторно перепощувати цей текст (бо охочі знайдуть його навіть на «ЛЧ»), ані коментувати. Бо думок із цього приводу у мене трохи більше, ніж на камент…

Хоча окремих цитат із цієї сумної сповіді все ж таки не уникнути. Почну майже з кінця:

“Мы, авторы, в массе своей (за исключением хомяков-мутантов, строчащих тексты) — начитанные, образованные люди, воспитанные на классической литературе”.

Тепер дозволю собі величезне нахабство:

1. висловлю сумнів у тому, що цей «сталкерятник» є «начитаною, освіченою людиною, вихованою на класичній літературі»;

2. задля створення інтриги відкладу пояснення такого висновку на потім.

Continue reading