ЛИТЕРАТУРНЫЙ ЖУРНАЛ ФАНТАСТИКИ
Get Adobe Flash player

Передусім тема фіолетових дітей поступово перетікає у тему дітей загалом. Діти – це безпосередність, свобода думок та дій, незашореність погляду на речі. Тому світ дітей протистоїть світу дорослих, „світу нудьги та ідіотських правил”. Красномовною тут є картина дитячої революції, що уявляється Дарині, повстання проти правил та знищення того прокрустового ложа. Чи ж це лише дитяча революція? Однак відповідь дорослого світу на цю „кризу” одна – „прикрутити гайки – і дитина не буде тікати від реальності! Залишиться тут і тепер у своєму закрученому стані!” А це вже не що інше, як проблема контролю, яка, без сумніву, виводить нас на проблему влади. Влади, яка нібито вершить правосуддя у світі, захищаючи своїх громадян від реальних та можливих небезпек. Звичайно, люди не готові прийняти фіолетових дітей, їх здібності викликають у них страх, шок, навіть жах. Тому так легко навісити ярлик „виродків” на тих, що так несхожі на них. Страх об’єднує людей, робить їх покірною сірою масою, яка не відчуває нічого, крім ненависті та презирства до не таких, як вони. А держава – бездушний механізм, створений для підтримки цієї глобальної системи, що завжди протистоїть окремому індивіду, особистості.

Поделиться в соц. сетях

Share to Facebook
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki
Share to Yandex

Pages: 1 2

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>