ЛИТЕРАТУРНЫЙ ЖУРНАЛ ФАНТАСТИКИ
Get Adobe Flash player

В апреле 2013 года в Киеве проходил Еврокон-2013. Среди множества интересных мероприятий нас заинтересовали два мастер-класса. Один из них – мастер-класс по итогам конкурса рассказов «Зоряна фортеця: Інше життя» вели Олди (Дмитрий Громов и Олег Ладыженский). Второй был посвящен написанию синопсисов, но об этом мы поговорим немного позже. А сейчас предлагаем вашему вниманию выдержки из отзывов участников семинара. Полностью с текстами можно ознакомиться на сайте Зоряной Фортеці.

Про метання вічні і про сюжет (Лариса Іллюк)

Довго думала, що ж саме написати про майстер-клас, і вирішила, що цього разу мій відгук буде геть суб’єктивним і міститиме не стільки переказ контексту, скільки, радше, мої висновки і роздуми з приводу усього почутого.

Хоч розбір стосувався кожного конкретного оповідання, але проблеми мали характерні риси для багатьох. Тому в ході обговорення робила висновки — сподіваюся, вони будуть корисні не тільки для мене.

Коли експериментуєш із жанрами, варто зважити, наскільки воно доречно. Деякі з них сумістити практично неможливо. Можна намішати багато чого до купи, але для гармонійного поєднання вимагається неабияка майстерність.

Штампи — головний ворог гарного тексту. При чому, це відноситься не лише до стилістичних штампів (все життя пролетіло у нього перед очима), але й до сюжетних (попадання із сірого реалу в яскравий віртуал). Та й узагалі, передбачуваність сюжету не є гуд.

Потрібно дуже добре усвідомлювати, що первинне у творі. Антураж, перипетії, навіть фантприпущення — то не самоціль, а лише засоби. Вони повинні грати на ідею і вирішення конфлікту, розкривати розвиток ГГ і підводити читача до певних висновків. Якщо цього не відбувається, твір ризикує перетворитися у брязкальце. Навіть найгарніше фантприпущення може змінити твір так, що він від цього лише програє.

Конфлікт — основний двигун гарних сюжетів. Саме завдяки йому будується об’ємна жива історія, персонажі з різноманітними характерами і вчинками, антураж, який підкреслює конфлікт та робить сюжет філігранним. Твір без конфлікту порожній.

Після того, як оповідка дописана, корисно зробити аналіз: ідейно-тематичний розбір і т. ін. Прибравши із твору всі красивості, розчленувавши його на структурні елементи, виділивши тему, ідею, конфлікт, героїв, художні засоби і т. ін., зразу зможеш побачити усі недоліки і слабкі місця, які йдуть не на користь твору.

Білий і чорний, добро і зло у чистому вигляді зустрічається вкрай рідко. Метання додають героям живості і рельєфності, роблять характери природніми, а сюжет і перипетії об’ємними. Щоб це звучало органічно, без фальші, від автора вимагається неабияка майстерність.

Не можна зловживати певними емоціями. Рано чи пізно читач стає несприйнятливим до них. Якщо йде суцільний негатив — починає дурнувато хихотіти, якщо постійний гумор — відверто нудьгувати, позіхаючи після чергового, назагал, непоганого жарту. І хоч в цьому плані об’єм оповідки виграє перед романом, проте, все одно, варто вводити сцени і героїв, які б періодично змінювали емоційну картину сюжету.

Беручись за тему, потрібно добре її пророблювати. Навіть фантастичних героїв варто писати із реальних персонажів. Особливо це стосується історичної фантастики, де літературна достовірність дуже тісно пов’язана із достовірністю історичною, мотиваційною і т. ін. Отож, щоб герої не виглядали калькованими із не дуже якісних стереотипних суперменів чи наших сучасників певного штибу, корисно читати тематичну документалістику.

Мова вимагає певної проробки. Не варто постійно користуватися складними синтаксичними конструкціями. Використання певних жаргонізмів і навіть лайливих слів цілком допустиме, якщо воно підходить персонажу — будь-які рішення автора мусять бути виваженими і доречними. Якщо у реченні є непотрібна двозначність (бо ж вона може бути ще й потрібною, як на мене wink ), її треба прибрати — принаймні один із десяти прочитає і перекрутить у невірному ключі.

Антиестетика досить складна річ. Із нею треба поводитися вкрай обережно. Негативного героя, взагалі, як на мене, писати складніше, аніж позитивного. Тому, щоб оповідка виглядала не просто епатажем заради епатажу, треба дуже добре проробити мотиваційну базу. І взагалі, емоції й осад від такого твору лишаються надовго, хай вони будуть скерованими у правильне русло.

Поделиться в соц. сетях

Share to Facebook
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki
Share to Yandex

Pages: 1 2

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>