ЛИТЕРАТУРНЫЙ ЖУРНАЛ ФАНТАСТИКИ
Get Adobe Flash player

Ну і, врешті, я отримала відповідь на питання, скільки ж фантастики мусить бути у самій фантастиці. Так от, фантастика — то такий же засіб. Реалізму там треба рівно стільки, скільки треба. Принаймні, щоб він не викликав сумнів і надто велике неприйняття , треба під соусом реалізму подати саме те, що дозволить читачу його нормально переварити, а не змусить його фантазувати на тему бідних сироток, котрі чистять картоплю зубними  щітками.

 

Ну и что? (с) Г. Л. Олді. (Макс Пшебильський)

1. Конфлікт — рушій твору (нехай то буде оповідка, повість чи роман). Нехай це буде навіть щось дуже примітивне, не обов’язково вигадувати страшний конфлікт. За приклад Майстри навели Шекспіра — безсмертного «Ромео і Джульєтту», побудованого на конфлікті кохання та ненависті. Простенький конфлікт? Так, ну то й що? І ще одне — краще сприймаються ті твори, де герой, мов маятник, гойдається з одного боку конфлікту на інший (знову ж таки, на думку майстрів).

2. Штампи. Гнати їх якнайдалі і якнайшвидше. Вони знижують емоційну температуру читача.

3. Достовірність героя. Він має бути достовірним: зовнішність, характер, звички. Адже якщо вдягти нинішнього студента в тогу (і нічого не змінити в звичках, світогляді та ін.) — чи сприйме його читач, як учня Сократа? Далі про героя. Він має виходити на кульмінацію через власні потуги, а не завдяки джокеру, що ховається в рукаві і в потрібний час використовується.

4.Фантприпущення має працювати на оповідання. Якщо тільки воно не виконує цієї функції, якщо його можна змінити іншим — прибирати, не вагаючись.

5. Автор має точно знати, про що він пише, бути «в темі».

6. Злам оповідання. Якщо перша частина емоційно розганяє читача, а потім йде різкий злам (на прикладі «Крил Емілі», де яскравий віртуал різко змінюється реалом) — читач охолоне, йому вже не так цікаво читати далі.

7. Конфлікт жанрів в оповіданні. Якщо оповідання іронічне, і в ньому раптом з’являється щось дуже патріотичне і пафосне, після якого знову починається іронія — читач сприймає не дуже. Такі речі потрібно робити дуже і дуже обережно, щоб воно «зіграло» так, як того хоче автор.

8. Емоції. Це не є поганим. Але… Будь-який читач врешті решт пересичується одними і тими ж емоціями і врешті замість сліз вони викликають лише посмішку. Навіть якщо такі емоції потрібні для оповідання і грають на вирішення конфлікту — їх обов’язково треба «розбавити» протилежними.

 

Відгук про майстер-клас (Ігор Сілівра)

Із різноманітними кліше є важливий нюанс: автор повинен розуміти що саме він використовує і навіщо, автор повинен бути поза його впливом. Майстри нам показали, що ми самі знаходились під впливом власних кліше. Тож, над цим моментом теж варто іще працювати й працювати.

Тепер коротко пройдусь по інших порадах.

Аналіз твору. Візьміть твір, замініть імена та місце дії, перекажіть все в абстрактних поняттях. Обдеріть качан капусти до кочережки. Подивіться на те, що вийде.

Пишіть про речі, де ви компетентні, або ж наберіть компетентних бета-рідерів. Не обов’язково точно знати яка автоматика в М-16 і приділити цьому половину об’єму, але мате загальне потіння «звідки оця штука стріляє та як себе повинні вести ті, хто цю штуку тримають» варто.

Конфлікт. «Ну прилетіли вони, і що?». «Хороший проти ще кращого».

Сумісність жанрів. «В цей момент стає незрозуміло, чи продовжувати реготати, чи покласти руку на серце, встати та заспівати гімн». Комедія узгоджується із трагедією, але не узгоджується із драмою.

Емоції. Емоції це добре, але якщо переперчити чи, гірше, перестаратись із сльозогінкою… «Ой гноблять нас, всі нас гноблять. Сусіди нас гноблять, влада нас гнобить… ой-йой!».

Об’ємність персонажів. Рідко бувають ідеальні негідники – і в них теж є людяні риси.

Про фантприпущення. Воно не повинне шкодити тексту – а таке може трапитись.

Поделиться в соц. сетях

Share to Facebook
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki
Share to Yandex

Pages: 1 2

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>