ЛИТЕРАТУРНЫЙ ЖУРНАЛ ФАНТАСТИКИ
Get Adobe Flash player

Марина Муляр

Сталося як завжди зі мною: напавши на хорошого автора, я не заспокоююся, доки не прочитаю усе, наявне у плюс-мінус вільному доступі, від гарно виданих книжок, до найаматорськіших перекладів на найпіратськіших ресурсах.

Отже, досяжний для мене Страуд прочитаний весь.

З чого ж почнемо? Мабуть, з невеличкого лікнепа. Страудові принесла популярність «Трилогія Бартимеуса», історія юного амбітного чарівника, стародавнього блазнюватого джина і нарваної тінейджерки з суспільних низів, які… е… ну, як завжди — рятують увесь світ.

Правду сказати, перший том, тобто «Амулет Самарканда», я засвоювала через «не можу». Дуже багато снобських понтів, переускладнена, але при цьому досить поверхнева демонологія, персонажі різних ступенів цинізму й несимпатичності, з головними героями включно. Але щось мене таки вчепило, не дало зупинитися на першому томі. І я не пошкодувала.

В «Оці голема», особливо з появою Кітті, проявився той Страуд, якого я щиро заповажала, а згодом полюбила.

Власне, на цьому моє бажання говорити про «Трилогію Бартимеуса» закінчується. Вона жорстка, холодна, пригодницька, лишає по собі сум і багато корисних думок. Її варто прочитати. А моє справжнє захоплення Страудом почалося з «Локвуда і компанії».

Це серія, що, на сьогодні, здається, складається з п’яти книжок. У запрошенні на презентацію першого тому «Сходів, що кричать», А-ба-ба-га-ла-ма-гівські промоутери кваліфікують її, як фентезі. Я б не погодилася. На мене — це чистісінький хорор. Добре, не чистісінький. Чистісінького я б не читала, бо не люблю.

Та нє! Ну хорор же, як не крути! Привиди, розкопані могили, заховані кістяки, залізні ланцюги і срібні амулети — весь тобі антуражик. Як же ж я цього всього не люблю! Брррр! Але я люблю, мене просто змусили полюбити, занехаяний будинок на Портленд-Роу. Я люблю трьох підлітків, яких авторський задум і умови заданої реальності змусили зарано подорослішати. Їхня робота — щоденний, тобто щонічний, смертельтий ризик. Їхня традиція — зустрічати чаєм і тортиком дорослих клієнтів, що приходять винаймати їх для того самого щонічного смертельного ризику.

Світ, у якому духи померлих повертаються по живих, світ у якому дорослі беззахисніші за дітей, бо втрачають здатність бачити привидів, отже захищатися чи втікати від них, світ цей майже цілком виключає звичні дитячі радощі й прикрощі: школу, байдикування, дрібну хуліганку і бурхливі мрії. Цей світ дав дітям до рук посріблені рапіри і вигнав на нічні вулиці, на цвинтарі та в покинуті будинки, аби вони знешкоджували потойбічне.

Притаманний Страудові дещо сухуватий, ні разу не сентиментальний і не надривний стиль оповіді робить події серії моторошно переконливими.

Що ж змусило мене полюбити цей світ і пригоди в ньому?

Нє, світ жахливий! Я туди сильно не хочу. Але доводиться. Заради різкої щирості Люсі та її невмілої, обережної теплоти, заради нестерпного єхидства Джорджа, і, звичайно ж, заради дорослої жертовності і сліпучої усмішки Локвуда.

Найменша в Лондоні парапсихологічна агенція до ваших послуг. Наймайте їх рятувати ваші дупи й виправляти фатальні помилки ваших предків ціною їхнього дитинства, ціною перших дорослих почуттів.

Отже, підсумуймо цей надмір читацьких емоцій. Привабливими світи Страуда роблять персонажі. Авторові притаманне щасливе і дуже непересічне вміння кількома штрихами, одним коротким екскурсом в дитинство, кількома незначними деталями одягу чи поведінки оживити героя, змусити існувати в уяві читача цілісно і переконливо, без пафосу чи екзальтації.

Взагалі, в усьому, що стосується психології персонажів, Страуд, засадничо жорсткий, раптом робиться витонченим і стриманим. Власне, саме це робить героїв Страуда живими підлітками. Отут ми жартуємо з приводу чиєїсь звички забувати брудну білизну посеред ванної, чи описуємо в подробицях сильно несвіжий труп, а отут, з неймовірною ніжністю та смутком, переживаємо перші поштовхи справжнього, глибокого кохання.

Поделиться в соц. сетях

Share to Facebook
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki
Share to Yandex

Pages: 1 2 3

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>