– Я знаю, професоре, що ви вчена людина, але ви не на конференції. І взагалі: оптимальний – означає найкращий. Чи будете заперечувати? – заспокоїв сам себе Тонненгайм і махнув рукою асистентам за склом. – Та починайте вже!
Асистенти увімкнули живлення – і враз простір навколо сповнився якимось ледь відчутним, немовби урочистим гулом. Кулястий відросток почав світитися, а за кілька хвилин у просторі перед ним проявилося стебло якогось злака, тонесеньке і хирляве на вигляд.
– Що це? – оторопів від несподіванки Тонненгайм.
– Гадаю, ячмінь…
– Ви з мене знущаєтеся? Хіба ж я не бачив ячменю?! Та у нього стебла до трьох метрів висоти! А колосся?! Хіба це колосся?! Навіть у найгірших сортів воно не менше п’ятдесяти сантиметрів!..
– І все-таки це ячмінь, – тихо проказав професор Шолперт. – Оптимальний варіант ячменю, ідеально пристосований до умов існування на нашій планеті, з ідеально збалансованим умістом вітамінів та мікроелементів. Одним словом – ячмінь, який не порушує гармонії природи.
– Та звідки вам знати, що то оптимальний варіант?! – Тонненгайм скипів. – І що ви можете знати про якусь там гармонію!
– Вчора вночі ми провели цілу серію експериментів. Всі отримані зразки повністю ідентичні тим, що існували на планеті до початку експериментів з геномами рослин і тварин…
– Ви – ідіот, професоре! – розчервонівся від злості Тонненгайм і широкими кроками подався геть. Він ненавидів учених більше за своїх конкурентів, але сьогоднішня ненависть була особливою – вона руйнувала мрію про світове панування на ринку продуктів, мрію, з якою президент вже встиг поріднитися і, чого гріха таїти, навіть трохи збайдужіти до неї.
Тонненгаймова ненависть, якось непомітно для самого її господаря, перетекла у дивний сон, в якому був політ крізь світловий тунель, лавини звуків і тиші, чиясь незрима і зрима присутність. Він не міг бачити, як його мертве тіло робот-прибиральник тягне на звалище в той час, як новий – ідеальний Тонненгайм – мугикає щось собі під ніс, поглядаючи на маніпуляції вчених за склом спецбоксу.
Сальвадор Дали «Геополитический младенец, наблюдающий рождение нового человека». 1943 год.
Я что-то не совсем понял: выращивают клонов (после экспериментов с геномом) и заменяю живых? Умерших? Неугодных? … Непонятно кого и зачем. И непонятно почему этот Тоненг-йм вдруг умер. Или я чего-то пропустил?