ЛИТЕРАТУРНЫЙ ЖУРНАЛ ФАНТАСТИКИ
Get Adobe Flash player
На фото Айзек Азімов

Часто авторами твердої НФ ставали науковці – колишні або ті, що продовжували працювати як учені. Артур Кларк, Станіслав Лем, Хол Клемент, Ларрі Нівен, Ґреґ Бір, Джо Холдеман, Вернон Віндж, Майкл Крайтон – це лише найбільш відомі та значні постаті. Звісно, тверда наукова фантастика в середньому – складніше читання, адже вимагає певної підготовки й має доволі високий бар’єр входження в текст. Читач просто має володіти певним багажем знань, щоби розуміти, про що взагалі йдеться у таких творах.

Попри це, тверду НФ пишуть і в наші дні – й вона вважається одним із шанованих жанрів фантастики. Її, власне, і цінують за те, що змушує думати, пропонує несподівані концепції, зазирає глибше, ніж звичайна белетристика.

Серед сучасних майстрів НФ згадаймо хоча би Ґреґа Іґана, Пітера Воттса, Пола Макоулі, Кіма Стенлі Робінсона, Лю Цисіня, Цезарія Збєшховського. І звісно ж, говорячи про тверду НФ, не можемо оминути Яцека Дукая – людину, яка абсолютно заслужено вважається ідейним спадкоємцем Станіслава Лема.

Ясна річ, якщо існує «тверда», має бути й «м’яка» – і такий термін теж було введено в обіг. Чи не вперше його використав знаменитий Пітер Ніколлс – австралійський критик, співавтор фундаментальної праці «Енциклопедія наукової фантастики», що її він написав разом із Джоном Клютом.

    Енциклопедій, присвячених науковій фантастиці, написано чимало. Але першою англомовною була «The Encyclopedia of Science Fiction» (1979) – і досі вона лишається унікальним явищем, яке з кожною новою редакцією ставало дедалі ґрунтовнішим. Ця праця містить статті про авторів, книжки, періодичні видання, фільми та серіали, а також художників, що працюють у царині наукової фантастики. З кожним перевиданням її обсяг збільшувався – і зрештою було вирішено зробити онлайн-версію. Це потужний ресурс, що постійно оновлюється. Додамо, що існує також «Енциклопедія фентезі» (1997), яку уклали Джон Клют та Джон Ґрант.

  У 1975 році в черговій щорічній збірці, до якої ввійшли оповідання, відзначені премією «Nebula», Пітер Ніколлс зауважував: відбувається помітний рух від твердої НФ, що базується на хімії, фізиці, астрономії, розвитку технологій, до м’якої наукової фантастики, зосередженої на психології, біології, антропології, соціології та й навіть лінгвістиці.

По суті, соціальна НФ, про яку ми говорили вище, і є складовою частиною м’якої НФ. Згодом із м’якої ж намагалися виокремити лінгвістичну, антропологічну та інші різновиди наукової фантастики. В одних випадках ці напрямки виявилися успішними й плідними, в інших (як-от із лінгвістичною фантастикою) ми можемо говорити поки про відносно невелику сукупність текстів, хай і яскравих і самобутніх.

Серед найкращих взірців м’якої НФ згадаємо твори Альфреда Бестера, Фріца Лейбера, Рея Бредбері, Френка Герберта, Джона Віндема, Джека Венса, Семюеля Ділені, Роджера Желязни, Кліффорда Сімака, а серед сучасних авторів – Джина Вулфа, Майкла Свонвіка, Орсона Скотта Карда, Джорджа Мартіна…

Зазначимо у дужках: більшість зі згаданих авторів не обмежувалася якимсь одним жанром, вони охоче міняли напрям, від фентезі переходили до НФ, а в тій – з «м’якої» до «твердої» і назад. Часто талановиті письменники не тільки бралися за найбільш популярні в той чи інший момент жанри – вони ще й зверталися до тем, що хвилювали їх самих та їхніх читачів.

Теодор Старджон – іще один визначний автор м’якої НФ – колись сформулював найважливіше, що, на його думку, робить наукова фантастика. Вона ставить запитання («Q» від англійського «question»), а читаючи, ми намагаємося знайти відповідь (стрілочка рухається в тому ж напрямі, в якому рухається наш погляд, коли читаємо). Звісно, йдеться про кращі взірці – але хіба ж не справедливо оцінювати фантастику саме за ними?

На фото Теодор Старджон

 Хороша фантастика спонукає до думки, розвиває уяву, дозволяє крізь метафору поговорити про важливі, актуальні для читача речі. Вона навчає критичного мислення й дозволяє стати на позицію «іншого» – хай би це був іншопланетянин, представник іншої культури чи просто ваш сусід.

Усе це, як на мене, вкрай важливо для сучасної України. Саме тому нестача перекладів класики, такого собі «золотого канону», сильно позначається і на тій фантастиці, що пишеться українською й виходить друком останні років двадцять.

Поделиться в соц. сетях

Share to Facebook
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki
Share to Yandex

Pages: 1 2 3 4

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>