ЛИТЕРАТУРНЫЙ ЖУРНАЛ ФАНТАСТИКИ
Get Adobe Flash player

Окремі видавництва періодично видають на-гора ту чи іншу фантастику — навіть ті, які не ставлять собі за мету просування й розвиток УУФ. Яскравим прикладом слугує вихід книги Костянтина Коґтянца «Обре, сховайся добре!» у харківському видавництві «Фоліо»: з фантастики це потужне видавництво цілеспрямовано видає лише авторську серію подружжя Дяченків — і тут раптом взялося за явно несерійний роман (хоча й позначений спецнагородою «Вибір видавців» літературного конкурсу «Коронація слова»), який можна охарактеризувати як «бойове козацьке фентезі».

Та це мова про окремі книжки. Що ж до серій фантастики, то найпотужнішою (а отже, найвідомішою), безперечно, є заснована братами Капрановими знаменита «Алфізика» видавництва «Зелений пес» (у просторіччі — «обрізана» серія). Міні-серії (буквально з 2-3-х книг) спромоглися надрукувати столичне видавництво «Кий» («Бібліотека Української Фантастики») і львівський Видавничий дім «Панорама» («Фантастика»).

Найвідомішим часописом фантастики у 90-х роках, безперечно, став «Наука — фантастика» (у який трансформувався колишній радянський «Знання та праця»). У «нульових» естафету від нього перебрав «Український Фантастичний Оглядач (УФО)» — літературний щоквартальник, заснований в Україні українськими письменниками й видавцем (директором згаданого вище ВД «Панорама» Романом Фернезою). На жаль, тепер цей часопис переживає задавнену кризу… Втім, продовжують виходити літературні альманахи «Позапростір» та «Мантикора» — хоча, звісно, альманахи й журнали по-різному впливають на літпроцес.

КЛФи та/або літературні студії, націлені саме на розвиток УУФ, існують (чи існували) у Києві та Львові. У 2000-х роках існувало Віртуальне об’єднання «Українська Фантастика» (окремі члени якого, живучи в різних куточках України, були пов’язані у неформалізовану інтернет-спільноту), та на сьогодні воно фактично припинило існування. До речі, саме члени ВОУФ заснували згаданий вище щоквартальник «УФО»…

Що ж до періодичних зустрічей, то свою систему міні-конвентів запровадило знов-таки ВОУФ. Перша спроба зібрати новий конвент була зроблена у січні 2013 року в Херсоні — будемо сподіватися, у організаторів стане сил і наснаги на подальший розвиток цієї ініціативи.

Система конкурсів і премій в УУФ поки що не розвинута зовсім. Найуспішнішими тут є проекти ВОЛФа. Останнім часом багато шуму наробило запровадження цим об’єднанням Національної премії у різних номінаціях фантастики — але що з цього вийде, покаже час.

Й нарешті, останнє запитання:

 

Ким розвивати?..

Охочих писати УУФ зараз вистачає. У другому виданні енциклопедичного довідника «Фантасты современной Украины» (2007 рік) близько 15% авторів можна сміливо віднести до україномовних письменників. У свою чергу, підставою для включення 63-х фантастів до цього видання стала наявність трьох і більше книг, випущених за роки незалежності нашої країни. Укладачі видання відзначають також наявність «другого дивізіону» з 8-ми авторів, які на момент укладання довідника (2006 рік) мали по випущені 2 книги та 32-х авторів, які мали по одній книзі. Порахувати ж кількість тих, хто 7 років тому лише друкувався у періодиці або тільки «випробовував перо», не взявся б, мабуть, ніхто.

Ясна річ, що згодом ситуація змінилася. 63 автори, які у 2006 році вже мали по 3 й більше книг, з сучасної фантастики нікуди не ділися — а серед них було 15% україномовних письменників… Але до них вже приєднався дехто з «другого дивізіону» — наприклад, львів’янин Олександр Левченко з категорії «двокнижних» перейшов до «трикнижних» письменників.

Pages: 1 2 3

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>