ЛИТЕРАТУРНЫЙ ЖУРНАЛ ФАНТАСТИКИ
Get Adobe Flash player

Щодо перспектив розвитку української фантастики.

Це дайджест доповіді, зробленої під час Днів фантастики на осінньому, 2012 року «Медвіні» у Києві. Як кажуть, хто не чув, той запізнився… L Отже, спробую виправити таку прикрість на прохання «Лавки Чудес».

В мою бутність прес-секретарем Міністерства вугільної промисловості України я засвоїв від професійних шахтарів цікаву приказку: «Щоб гірнича галузь розвивалася, потрібно визначитися, чи є ДЕ видобувати вугілля, ЧИМ його видобувати і КИМ видобувати». Екстраполюючи цю приказку на ситуацію в україномовній українській фантастиці (УУФ), для визначення перспектив її розвитку, на мою думку, потрібно відповісти на ті самі запитання: чи є ДЕ її розвивати, ЧИМ розвивати і, зрештою, КИМ розвивати?! Якщо усі три відповіді будуть позитивними — перспективи є, якщо ж бодай одна буде негативною… тоді з УУФ, м’яко кажучи, є проблеми.

(В дужках зазначу, що при бажанні аналогічний аналіз можна легко провести і щодо російськомовної української фантастики, тоді стане зрозумілою картина з українською фантастикою як такою — незалежно від мови написання. Проте, долею російськомовної української фантастики є кому опікуватися і без мене, це не моя сфера інтересів. Просто так склалося, що мовний водорозділ існуватиме в українській літературі як такій ще тривалий час, я переймаюся долею україномовної частини — ну, так вже склалося!.. Якщо подібна позиція когось дратує, той може далі не читати, ми ж перейдемо до аналізу за запропонованою схемою.)

Де розвивати?..

В контексті україномовної української фантастики це запитання трансформується у пошук коріння сучасної УУФ. Без коріння навіть дерево не росте. Якщо ж підрізаний кінчик гілочк занурити у воду, то за деякий час він інстинктивно корінцями обростає — сподіваюсь, бачили таке? J

Ну що ж, розібратися з цим нескладно. Відповідь лежить на поверхні: УУФ вкорінена у найрізноманітніших літературних жанрах і має багатющу багатовікову традицію. Почнемо з того, що українська міфологія, правду кажучи, нічим не поступається міфології грецькій або ж скандинавській — просто вона меншою мірою «розпіарена». В такому стані справ є як недоліки, так і переваги, але для нас важливо одне: міфологія є одним з потужних джерел сучасної фантастики — отже, із цим усе гаразд!

Якщо говорити про класиків української літератури, чия творчість може слугувати передтечею сучасної УУФ, із цим також немає проблем. Назву для прикладу хоча б «російського українця» Миколу Гоголя, якого навіть сучасні американці визнають світовим класиком жанру horror. Або Лесю Українку з її чудовою фентезійною поемою «Лісова пісня». Або Тараса Шевченка та Івана Франка з їхніми опоетизованими «снами»… Котляревського з «Енеїдою»… Квітку-Основ’яненка з «Конотопською відьмою»… Не кажучи про решту.

Основоположником УУФ можна вважати відомого політичного і державного діяча Володимира Винниченка з його НФ-романом (до того ж з потужним соціальним ухилом) «Сонячна машина». Докладно перелічувати всіх класиків УУФ від Владка до Бердника і Ячейкіна — справа невдячна, тож відсилаю усіх охочих до чудової розвідки Віталія Карацупи й Олександра Левченка (за участю Юрія Шевели) «Минуле української фантастики», що публікувалася окремими частинами у щоквартальнику «УФО» у 2007-2009 роках. Наостанок лише відзначу таку цікаву особливість УУФ, як наявність потужної когорти письменників, яких не можна назвати «чистими» фантастами. Серед класиків української літератури це, наприклад, Микола Трублаїні.

Тепер же саме час задатися наступним запитанням:

 

Чим розвивати?..

В контексті україномовної української фантастики воно трансформується у проблематику наявності письменницької інфраструктури: видавництв (особливо тих, які заснували серії УУФ), часописів, системи клубів любителів фантастики, конвентів. Із цим у царині УУФ найгірше, хоча…

Pages: 1 2 3

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>